розслідуваний
РОЗСЛІДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розслідувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розслідуваний | розслідувана | розслідуване | розслідувані |
Родовий | розслідуваного | розслідуваної | розслідуваного | розслідуваних |
Давальний | розслідуваному | розслідуваній | розслідуваному | розслідуваним |
Знахідний | розслідуваний, розслідуваного | розслідувану | розслідуване | розслідувані, розслідуваних |
Орудний | розслідуваним | розслідуваною | розслідуваним | розслідуваними |
Місцевий | на/у розслідуваному, розслідуванім | на/у розслідуваній | на/у розслідуваному, розслідуванім | на/у розслідуваних |