розсудливість
РОЗСУДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. розсудливий. Боярська служба.. поважала Максима Беркута за його звичайність і розсудливість (Фр., VI, 1951, 11); Для братів Маруся була непорушним авторитетом не лише через те, що була найстарша серед дітей, а й за свою розсудливість і правдивість (Добр., Очак. розмир, 1965, 204); Вона негайно забувала про всяку розсудливість, коли потрапляла у воду (Донч., VI, 1957, 75); Витримку, розсудливість і спокій Ми повинні завжди зберігать (Шер., Генерал Орленко, 1948, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розсудливість | розсудливості |
Родовий | розсудливості, розсудливости | розсудливостей |
Давальний | розсудливості | розсудливостям |
Знахідний | розсудливість | розсудливості |
Орудний | розсудливістю | розсудливостями |
Місцевий | на/у розсудливості | на/у розсудливостях |
Кличний | розсудливосте | розсудливості |