розсупонюватися
РОЗСУПОНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗСУПОНИТИСЯ, нюся, нишся, док. 1. Розв'язуватися (про супоню, що стягує хомут запряженого коня); // перен., розм. Розв'язуватися, розпускатися (про що-небудь зв'язане, стягнуте). - Тітко Христе! Ваші снопи розсупонюються... Дуже легко в'яжете! (Кач., Вибр., 1953, 267).
2. перен., розм. Розв'язувати, розстібати що-небудь на собі. Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись, поспівати на дозвіллі... (Гончар, III, 1959, 446).
3. тільки недок. Пас. до розсупонювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсупонююся | розсупонюємося |
2 особа | розсупонюєшся | розсупонюєтеся |
3 особа | розсупонюється | розсупонюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсупонюватимуся | розсупонюватимемося |
2 особа | розсупонюватимешся | розсупонюватиметеся |
3 особа | розсупонюватиметься | розсупонюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсупонювався | розсупонювалися |
Жіночий рід | розсупонювалася | |
Середній рід | розсупонювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсупонюймося | |
2 особа | розсупонюйся | розсупонюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розсупонюючись | |
Минулий час | розсупонювавшись |