розсів
РОЗСІВ, у, ч. 1. Те саме, що розсівання. Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (Хлібороб Укр., 2, 1968, 3); // Спосіб, якість посіву. Антибіотична активність штаму в будь-якому його розсіві характеризується широкою природною мінливістю (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 16).
2. спец. Пристрій для просіювання зерна, крупи, борошна. Коля Фофанов закінчив мукомельний технікум.. Закінчила ФЗН і Ліда Семенюк, працює на розсівах. А це дзеркало млина (Роб. газ., 31.VIII 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розсів | розсіви |
Родовий | розсіву | розсівів |
Давальний | розсівові, розсіву | розсівам |
Знахідний | розсів | розсіви |
Орудний | розсівом | розсівами |
Місцевий | на/у розсіві | на/у розсівах |
Кличний | розсіве | розсіви |