розформований
РОЗФОРМОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розформувати. Побрались вони в лютому двадцять другого - перед тим, як госпіталь був розформований (Шовк., Людина.., 1962, 56); // у знач. прикм. Керенський.. відбув по фронту розшукувати замість розформованих частин більш надійні, що не відмовилися б піти в наступ (Панч, І, 1956, 104); // розформовано, безос. присудк. сл. У санітарному управлінні фронту я довідався, що медсанбат, який мене цікавить, тиждень тому розформовано (Дмит., Наречена, 1959, 121).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розформований | розформована | розформоване | розформовані |
Родовий | розформованого | розформованої | розформованого | розформованих |
Давальний | розформованому | розформованій | розформованому | розформованим |
Знахідний | розформований, розформованого | розформовану | розформоване | розформовані, розформованих |
Орудний | розформованим | розформованою | розформованим | розформованими |
Місцевий | на/у розформованому, розформованім | на/у розформованій | на/у розформованому, розформованім | на/у розформованих |