розчинення
РОЗЧИНЕННЯ1, я, с. Дія за знач. розчинити, розчиняти1 .
РОЗЧИНЕННЯ2, я, с. Дія за знач. розчинити, розчиняти2. Якщо після внесення добрив випадає сніг, то це сприяє ще кращому їх розчиненню (Хлібороб Укр., 2, 1964, 31); Взаємне зближення культур означає не їх взаємне розчинення і нівелювання, а обопільний розквіт, віднайдення нових якостей (Рад. літ-во, 12, 1972, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розчинення | розчинення |
Родовий | розчинення | розчинень |
Давальний | розчиненню | розчиненням |
Знахідний | розчинення | розчинення |
Орудний | розчиненням | розчиненнями |
Місцевий | на/у розчиненні | на/у розчиненнях |
Кличний | розчинення | розчинення |