розчовпати
РОЗЧОВПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. Садівник ще довгу хвилю стояв на місці, дивлячися вслід за ними та пробуючи в своїй голові розчовпати се запутане [заплутане] діло (Фр., VII, 1951, 174); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові, а згасла злість спахнула з новою силою (Коцюб., І, 1955, 211); // Побачити, роздивитися кого-, що-небудь. Раптом солдат спинився. Просто на нього по шосе йшло п'ятеро озброєних людей. За снігом не можна було розчовпати - свої це чи чужі (Перв., Невигадане життя, 1958, 242).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчовпаю | розчовпаємо |
2 особа | розчовпаєш | розчовпаєте |
3 особа | розчовпає | розчовпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчовпав | розчовпали |
Жіночий рід | розчовпала | |
Середній рід | розчовпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчовпаймо | |
2 особа | розчовпай | розчовпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розчовпавши |