розчулюватися
РОЗЧУЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЧУЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Тимко м'яв у руках шапку, а вона димом снарядним пахла.- Прощай, Марку.. Марко захлипав під сосною, а Тимко побіг з автоматом у сніговий крутіж: не в його характері було розчулюватися (Тют., Вир, 1964, 498); Груня частує, припрошує діда Клима, старий розчулився з тої уваги (Горд., II, 1959, 232); У Катерини навіть сльози на очах з'явилися, так вона розчулилась (Перв., Материн.. хліб, 1960, 155).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчулююся | розчулюємося |
2 особа | розчулюєшся | розчулюєтеся |
3 особа | розчулюється | розчулюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчулюватимуся | розчулюватимемося |
2 особа | розчулюватимешся | розчулюватиметеся |
3 особа | розчулюватиметься | розчулюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчулювався | розчулювалися |
Жіночий рід | розчулювалася | |
Середній рід | розчулювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчулюймося | |
2 особа | розчулюйся | розчулюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчулюючись | |
Минулий час | розчулювавшись |