розшалітися
РОЗШАЛІТИСЯ, іюся, ієшся, док., діал. Розбушуватися. Гей, розшалілась буря люта! (Фр., X, 1954, 314); *Образно. Страшний жаль розшалівся в його душі (Коб., II, 1956, 200); // Розлютуватися. Ідуть дараби рікою. Баба, розшалівшися, підбігає до берега, виставляє камінь і кричить до керманичів (Хотк., II, 1966, 404).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаліюся | розшаліємося |
2 особа | розшалієшся | розшалієтеся |
3 особа | розшаліється | розшаліються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшалівся | розшалілися |
Жіночий рід | розшалілася | |
Середній рід | розшалілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаліймося | |
2 особа | розшалійся | розшалійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розшалівшись |