розшивати
РОЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗШИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Розпорювати по шву що-небудь зшите.- А подивімося ж, що там у торбі. Я розшила (Барв., Опов.., 1902, 255); // спец. Роз'єднувати, розділяти в місцях з'єднань, скріплень. Він служив колійним обхідником.. Ніхто так ловко не орудував лапою і ключем, як він. У потемках, без світла, він розшивав цілу залізничну ланку без жодного звуку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 56); // Знімати солом'яну покрівлю. Тепер ми і межі зорали, і скоро всі закурені стріхи розшиємо (Козл., Весн. шум, 1952, 99); Івашко пригадав, як він малим колись розшивав чужі клуні (Кач., II, 1958, 372).
2. Оздоблювати вишивкою; вишивати. На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Перв., І, 1958, 249).
3. буд. Вирівнювати шви, місця з'єднань, скріплень. При монолітній кладці від муляра вимагалося в основному класти рівні ряди і акуратно розшивати цеглу (Веч. Київ, 6.VІ 1957, 1).
@ Розшивати (розшити) вузьке місце - усувати, ліквідувати неполадки, труднощі в якій-небудь справі. Інженер-конструктор зарекомендував себе неабияким технологом. Розшиваючи вузькі місця, наполегливо стараючись зробити цех передовим на заводі, він добився свого (Рад. Укр., 14.II 1962, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшиваю | розшиваємо |
2 особа | розшиваєш | розшиваєте |
3 особа | розшиває | розшивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшиватиму | розшиватимемо |
2 особа | розшиватимеш | розшиватимете |
3 особа | розшиватиме | розшиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшивав | розшивали |
Жіночий рід | розшивала | |
Середній рід | розшивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшиваймо | |
2 особа | розшивай | розшивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розшиваючи | |
Минулий час | розшивавши |