рублений
РУБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до рубати 6. Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82); Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (Літ. Укр., 20. IX 1968, 2).
2. у знач. прикм.. Зробл. або пригот. з того, що порубано, посічено (про їжу). З риби виготовляють натуральні, паніровані кускові і рублені півфабрикати (Тех-нол. пригот. їжі, 1959, 39); Замовив [Арсен] рублені котлети з макаронами - це був його обід, сніданок і вечеря (Дмит., Розлука, 1957, 62).
3. у знач. прикм. Збудований зрубом (див. зруб2 4). Недалеко од будинку складали рублену комору (Мирний, І, 1949, 367); Відмінною рисою житла лісостепу є також втрата основних ознак рубленої хати, бо зруб тут вкритий тонким шаром глини (Дерев. зодч. Укр., 1949, 12).
4. у знач. прикм. З рубцем, обшитий, обметаний. - Докіє,- сказав [Никифір] до невістки.- Подай-но мені свою рублену хустку з скрині, треба сховати портрет, щоб вороги не знищили (Козл., Весн. шум, 1952, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рублений | рублена | рублене | рублені |
Родовий | рубленого | рубленої | рубленого | рублених |
Давальний | рубленому | рубленій | рубленому | рубленим |
Знахідний | рублений, рубленого | рублену | рублене | рублені, рублених |
Орудний | рубленим | рубленою | рубленим | рубленими |
Місцевий | на/у рубленому, рубленім | на/у рубленій | на/у рубленому, рубленім | на/у рублених |