рубнути
РУБНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до рубати 1-5, 7. І враз відсічена петля Безсило впала у поля. Козак-нетяга у долині Рубнув її (Стельмах, Жито.., 1954, 91); Він уп'явся в неї колючими зеленими очима, аж подався наперед: - Запам'ятайте!- підняв руку і рубнув нею в повітрі. - Все, що тут робили, писали, говорили - забудьте!.. Нікому ні слова... (Хижняк, Тамара, 1959, 75); [Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. (К.-Карий, І, 1960, 149); Він присунув ближче табуретку, покрутив свої русяві відстовбурчені вуса і рубнув прямо: - Мені потрібні патрони (Мик., II, 1957, 298).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубну | рубнемо |
2 особа | рубнеш | рубнете |
3 особа | рубне | рубнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рубнув | рубнули |
Жіночий рід | рубнула | |
Середній рід | рубнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубнімо | |
2 особа | рубни | рубніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | рубнувши |