рубонути
РУБОНУТИ і рідко РУБАНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка, однокр. Підсил. до рубнути. Тесля рубонув так по ціпилну, аж воно зломилось, він кинув спересердя, друге взяв, не встаючи (Л. Укр., І, 1951, 443); - Ну, вже і оратор з тебе!.. Пилип Семенович рубонув повітря кулаком (Ткач, Крута хвиля, 1954, 171); Рейтар, одбиваючись, в останню мить так рубонув рудого по руці, аж його шабля, засвистівши, блисконула геть (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 89); [Гаврило:] Ми сьогодні з Трошею.. рубонули [вугілля] стільки, що аби вивезли за три зміни (Корн., II, 1958, 141); - Коли це де не візьмись Охрім: «А я б,- каже,- з котелок [каші] рубонув» (Тют., Вир, 1964, 337).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубону | рубонемо |
2 особа | рубонеш | рубонете |
3 особа | рубоне | рубонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рубонув | рубонули |
Жіночий рід | рубонула | |
Середній рід | рубонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубонімо | |
2 особа | рубони | рубоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | рубонувши |