рубіновий
РУБІНОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до рубін. В їдальні на стіні у нього з'явився дорогий годинник з боєм, з вільним анкерним ходом на одинадцяти рубінових камнях (Сенч., На Бат. горі, 1960, 74); З сережок рубіновим сяєвом ллє, На зморщеній шиї - брильянтне [брильянтове] кольє (Воскр., З перцем, 1957, 228); // Зробл. з рубіна, рубінів; з рубіном, рубінами. Зразу ж після того, як перестане працювати підсвічуюча лампа, рубіновий стержень спалахує червоним світлом (Наука.., 3, 1962, 22); Рубінові зорі знову сяяли над стрімкими вежами (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 12).
2. Кольору рубіна; червоний. Вікна всіх поверхів тут були цілі і червонились рубіновими блискавками (Гончар, III, 1959, 256); Дивлячись на кривавий, рубіновий захід, Мамед Сагізбаєв сказав: - Буде вітер!.. (Донч., II, 1956, 36); Ботанічний сад палав рубіновим, червоним, багряним, оранжевим, пурпуровим, зеленкуватим і жовтим листям (Собко, Біле полум'я, 1952, 175).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рубіновий | рубінова | рубінове | рубінові |
Родовий | рубінового | рубінової | рубінового | рубінових |
Давальний | рубіновому | рубіновій | рубіновому | рубіновим |
Знахідний | рубіновий, рубінового | рубінову | рубінове | рубінові, рубінових |
Орудний | рубіновим | рубіновою | рубіновим | рубіновими |
Місцевий | на/у рубіновому, рубіновім | на/у рубіновій | на/у рубіновому, рубіновім | на/у рубінових |