руга
РУГА, и, ж., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Ле, Ю. Кудря, 1956, 249), Руга - церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Донч., III, 1956, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | руга | руги |
Родовий | руги | руг |
Давальний | рузі | ругам |
Знахідний | ругу | руги |
Орудний | ругою | ругами |
Місцевий | на/у рузі | на/у ругах |
Кличний | руго | руги |