рудіти
РУДІТИ, ію, ієш, недок, 1. Ставати рудим або рудуватим. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Мирний, І, 1949, 130); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Рильський, III, 1961, 306); Сніги руділи від розривів мін (Бажан, І, 1946, 154).
2. Виділятися рудим кольором, виднітися (про що-небудь руде). За ним [Прутом], скільки око сягало, руділи стиглим комишем плавні (Коцюб., І, 1955, 352); Ген і та гречка рудіє смужкою (Головко, І, 1957, 118).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рудію | рудіємо |
2 особа | рудієш | рудієте |
3 особа | рудіє | рудіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рудітиму | рудітимемо |
2 особа | рудітимеш | рудітимете |
3 особа | рудітиме | рудітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рудів | руділи |
Жіночий рід | руділа | |
Середній рід | руділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рудіймо | |
2 особа | рудій | рудійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рудіючи | |
Минулий час | рудівши |