руйнація
РУЙНАЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що руйнування. Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби (Коцюба, Нові береги, 1959, 383); Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників, і мимоволі вважала їх [селян] співвинними в руйнації батьківського маєтку (Кобр., Вибр., 1954, 102); - Ми з ним критично розглянули всі руйнації, які завдав вогонь моїй фізіономії, і він вирішив, що треба зробити дві-три пересадки шкіри (Ю. Янов.., II, 1954, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | руйнація | руйнації |
Родовий | руйнації | руйнацій |
Давальний | руйнації | руйнаціям |
Знахідний | руйнацію | руйнації |
Орудний | руйнацією | руйнаціями |
Місцевий | на/у руйнації | на/у руйнаціях |
Кличний | руйнаціє | руйнації |