рукавець
РУКАВЕЦЬ, вця, ч. 1. Зменш.-пестл. до рукав. Наділа [Дарка] Юзине убрання, насилу насунувши вузенькі рукавця блузки поверх широких рукавів (Л. Укр., III, 1952, 643); Рукавці річки вузенькі, як протоптані в осоці тінисті стежки (Тудор, Народження, 1941, 149).
2. заст. Торбинка. Із глибини своєї скрині вона видобула спорий рукавець зі срібними талярами (Фр., VIII, 1952, 61); Дуже захворіла сестра Марія, простудилась, злягла і не встає. Кликали ворожку, хоч і не помоглося, а рукавець борошна віддай (Кол., Терен.., 1959, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рукавець | рукавці |
Родовий | рукавця | рукавців |
Давальний | рукавцеві, рукавцю | рукавцям |
Знахідний | рукавець | рукавці |
Орудний | рукавцем | рукавцями |
Місцевий | на/у рукавці | на/у рукавцях |
Кличний | рукавцю | рукавці |