рутинний
РУТИННИЙ, а, е. Який грунтується на рутині; шаблонний. Поєднання диктатури пролетаріату з новою демократією для трудящих,- громадянської війни з найширшим залученням мас до політики,- таке поєднання не дається відразу і не вкладається в затаскані форми рутинного парламентарного демократизму (Ленін, 37, 1973, 60); // у знач. ім. рутинне, ного, с. Те, що стало шаблоном, характеризується відсталістю. Будівництво комуністичного суспільства - це водночас і боротьба з віджилим, рутинним в усіх сферах людської діяльності (Ком. Укр., 10, 1967, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рутинний | рутинна | рутинне | рутинні |
Родовий | рутинного | рутинної | рутинного | рутинних |
Давальний | рутинному | рутинній | рутинному | рутинним |
Знахідний | рутинний, рутинного | рутинну | рутинне | рутинні, рутинних |
Орудний | рутинним | рутинною | рутинним | рутинними |
Місцевий | на/у рутинному, рутиннім | на/у рутинній | на/у рутинному, рутиннім | на/у рутинних |