рухлий
РУХЛИЙ, а, е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий. Земля рухла, скоро копається (Сл. Гр.); Рухлий сніг; // Який легко кришиться. Реакції окислення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в рухлий, ні на що не придатний брухт (Наука.., 9, 1965, 49); Рухлий камінь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рухлий | рухла | рухле | рухлі |
Родовий | рухлого | рухлої | рухлого | рухлих |
Давальний | рухлому | рухлій | рухлому | рухлим |
Знахідний | рухлий, рухлого | рухлу | рухле | рухлі, рухлих |
Орудний | рухлим | рухлою | рухлим | рухлими |
Місцевий | на/у рухлому, рухлім | на/у рухлій | на/у рухлому, рухлім | на/у рухлих |