різнотонний
РІЗНОТОННИЙ, а, е. Який відрізняється від іншого (інших) тоном, звучанням. Легенький, теплий вітерець доносив цілу гаму різнотонних звуків (Кач., Вибр., 1947, 44); Струмує вода, безліч ключів б'є, чистих, різнотонних, що зливаються в єдину, тиху й співучу музику води (Гончар, Тронка, 1963, 171); // Створюваний звуками різних, неоднакових тонів. Ховаючи голову в сніг, я чую, як повітря наповнюється різнотонним виттям (Багмут, Записки.., 1961, 113).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різнотонний | різнотонна | різнотонне | різнотонні |
Родовий | різнотонного | різнотонної | різнотонного | різнотонних |
Давальний | різнотонному | різнотонній | різнотонному | різнотонним |
Знахідний | різнотонний, різнотонного | різнотонну | різнотонне | різнотонні, різнотонних |
Орудний | різнотонним | різнотонною | різнотонним | різнотонними |
Місцевий | на/у різнотонному, різнотоннім | на/у різнотонній | на/у різнотонному, різнотоннім | на/у різнотонних |