рілля
РІЛЛЯ, і, ж. Виоране поле. - Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Фр., IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав грунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40); * У порівн. Сорочка на ньому без застіжки.. та чорна, як рілля (Н.-Лев., III, 1956, 268); // Зораний шар грунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Н.-Лев., II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рілля | |
Родовий | ріллі | |
Давальний | ріллі | |
Знахідний | ріллю | |
Орудний | ріллею | |
Місцевий | на/у ріллі | |
Кличний | рілле |