сабантуй
САБАНТУЙ, я, ч. У башкирів і татар - народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт; // перен., розм. Жорстокий бій; артилерійська підготовка.- Командир дивізіону усвідомив, яку задачу має виконати сьогодні наш артдивізіон? - Так, все зрозуміло: генеральний сабантуй, товаришу полковник (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 410).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сабантуй | сабантуї |
Родовий | сабантую | сабантуїв |
Давальний | сабантуєві, сабантую | сабантуям |
Знахідний | сабантуй | сабантуї |
Орудний | сабантуєм | сабантуями |
Місцевий | на/у сабантуї | на/у сабантуях |
Кличний | сабантую | сабантуї |