самоправство
САМОПРАВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні яких-небудь справ; самовільне здійснення чогось; свавілля. - Як оборонець сиверських козаків, я.. прошу пана підкоморія.. визнати наїзд на ухід шляхетного козака Барила за акт самоправства і грабіжництва (Тулуб, Людолови, І, 1957, 251)..
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоправство | самоправства |
Родовий | самоправства | самоправств |
Давальний | самоправству | самоправствам |
Знахідний | самоправство | самоправства |
Орудний | самоправством | самоправствами |
Місцевий | на/у самоправстві | на/у самоправствах |
Кличний | самоправство | самоправства |