саморозвантажувальний
САМОРОЗВАНТАЖУВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Який має пристрій для механічного розвантажування, який розвантажується автоматично. Скошену і подрібнену роторною косаркою траву навантажують у саморозвантажувальний візок і негайно везуть на фабрику (Хлібороб Укр., 2, 1967, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | саморозвантажувальний | саморозвантажувальна | саморозвантажувальне | саморозвантажувальні |
Родовий | саморозвантажувального | саморозвантажувальної | саморозвантажувального | саморозвантажувальних |
Давальний | саморозвантажувальному | саморозвантажувальній | саморозвантажувальному | саморозвантажувальним |
Знахідний | саморозвантажувальний, саморозвантажувального | саморозвантажувальну | саморозвантажувальне | саморозвантажувальні, саморозвантажувальних |
Орудний | саморозвантажувальним | саморозвантажувальною | саморозвантажувальним | саморозвантажувальними |
Місцевий | на/у саморозвантажувальному, саморозвантажувальнім | на/у саморозвантажувальній | на/у саморозвантажувальному, саморозвантажувальнім | на/у саморозвантажувальних |