сапфір
САПФІР, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру.
2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. На дні казана лежало дороге намисто: один разок червоних рубінів, другий - синіх, як небо, сапфірів (Н.-Лев., III, 1956, 293); Ніжно рожевіли на ній [іконі] топази, синіли сапфіри (Донч., III, 1956, 143); * Образно. Сапфіри оченьки твої, Кохані очі милі (Л. Укр., IV, 1954, 106); * У порівн. Сонячне висвічується око, Пливе по обрію могутнє, осяйне І в барвах міниться: то, як сапфір, ясне, Червоне, як рубін, немов топаз, жовтаве (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 322); Вдалині, поміж стрункими силуетами висотних будівель голубіло сліпучим сапфіром море (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сапфір | сапфіри |
Родовий | сапфіра | сапфірів |
Давальний | сапфірові, сапфіру | сапфірам |
Знахідний | сапфір | сапфіри |
Орудний | сапфіром | сапфірами |
Місцевий | на/у сапфірі | на/у сапфірах |
Кличний | сапфіре | сапфіри |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сапфір | |
Родовий | сапфіру | |
Давальний | сапфірові, сапфіру | |
Знахідний | сапфір | |
Орудний | сапфіром | |
Місцевий | на/у сапфірі | |
Кличний | сапфіре |