свинство
СВИНСТВО, а, с., розм. 1. Бруд, неохайність; відсутність культурних навиків, невігластво. - Це свинство! Я з ним [сусідом] зараз поговорю. Що це справді: хлів тут їм чи житлова кооперація? (Кач., II, 1958, 30); Звісно, свинства в управі багато, мабуть, його скрізь немало (Коцюб., III, 1956, 187).
2. Непорядний, низький вчинок; нечесна, підступна поведінка; неподобство. - Ти зробив свинство. Вліз у сім'ю, взяв чужу жінку... Май же сміливість чесно поквитуватись (Коцюб., І, 1955, 408); - Я свинства не люблю. Але... хіба ж оце - не свинство: п'янюгу з шинку тягне молодичка, котра сама ж його впоїла? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 364); - Мені до Марини у лікарню треба піти, вона скоро випишеться, а я жодного разу там не була, просто свинство з мого боку,- швидко, немов виправдуючись, сказала Ганна (Собко, Справа.., 1959, 179); - Це свинство - забирати зброю! - каже він хлопцеві, який іде слідом за ним. - ..Мені й відбиватися нічим буде! (Ю. Янов., І, 1954, 231).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свинство | свинства |
Родовий | свинства | свинств |
Давальний | свинству | свинствам |
Знахідний | свинство | свинства |
Орудний | свинством | свинствами |
Місцевий | на/у свинстві | на/у свинствах |
Кличний | свинство | свинства |