свободолюбець
СВОБОДОЛЮБЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що свободолюб. Саме література соціалістичного реалізму продовжує розвивати образ великого свободолюбця [Прометея] (Рад. літ-во, 2, 1957, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свободолюбець | свободолюбці |
Родовий | свободолюбця | свободолюбців |
Давальний | свободолюбцеві, свободолюбцю | свободолюбцям |
Знахідний | свободолюбця | свободолюбців |
Орудний | свободолюбцем | свободолюбцями |
Місцевий | на/у свободолюбці, свободолюбцеві | на/у свободолюбцях |
Кличний | свободолю | свободолюбці |