селючок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | селючок | селючки |
Родовий | селючка | селючків |
Давальний | селючкові, селючку | селючкам |
Знахідний | селючка | селючків |
Орудний | селючком | селючками |
Місцевий | на/у селючку, селючкові | на/у селючках |
Кличний | селючку | селючки |
селючка
СЕЛЮЧКА, и, ж., розм. Жін. до селюк. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантина робила все, як треба (Гр., II, 1963, 262); Враз відчула себе [Наталя] поруч з ним маленькою, мізерною, звичайною селючкою, яка тішила себе самообманними почуттями вищості над усім і всіма (Збан., Сеспель, 1961, 421).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | селючка | селючки |
Родовий | селючки | селючок |
Давальний | селючці | селючкам |
Знахідний | селючку | селючок |
Орудний | селючкою | селючками |
Місцевий | на/у селючці | на/у селючках |
Кличний | селючко | селючки |