сидітися
СИДІТИСЯ, диться, недок., безос., частіше із запереч. не. Мати можливість або бажання сидіти. [Василь:] Ще не зовсім стемніло, а мені вже й не сидиться у подвір'ї (Кроп., II, 1958, 115); Ні Маркові, ні Ясі не сиділося (Трубл., Шхуна.., 1940, 196); // Сидіти в якийсь спосіб. - Як же сидиться тобі тут, товаришок? - розпитував Петро, сідаючи поруч з пацанком (Вас., І, 1959, 72); - Хоч вовни тюк.. дідові дайте, щоб м'якше в дорозі сиділось! (Гончар, II, 1959, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сиджуся | сидимося |
2 особа | сидишся | сидитеся |
3 особа | сидиться | сидяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сидітимуся | сидітимемося |
2 особа | сидітимешся | сидітиметеся |
3 особа | сидітиметься | сидітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сидівся | сиділися |
Жіночий рід | сиділася | |
Середній рід | сиділося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сидімося | |
2 особа | сидися | сидіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сидячись | |
Минулий час | сидівшись |