сизо
СИЗО. Присл. до сизий 1. Од вибухів - багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (Гонч., Вибр., 1959, 369); // у знач. присудк. сл. Опріч нас, мисливців, набилось у хату, як то звичайно буває, чимало народу. Закурили, аж сизо стало в хаті (Рильський, Веч. розмови, 1962, 48); В кімнаті Івана Руденка, товариша голови повіткому, синьо і сизо від тютюнового диму (Стельмах, II, 1962, 140).
СИЗО... Перша частина складних слів, що відповідає слову сизий у 1 знач., напр.: сизовітий, сизолистий і т. ін.