синдикат
СИНДИКАТ, у, ч. 1. Одна з форм капіталістичної монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції; характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого,- втратою комерційної самостійності. Капіталістичні трести і синдикати були знаряддям буржуазії, яка прагнула підпорядковувати своєму впливові абсолютно все (Компартія України в резол і рішен.., 1958, 148); Союзи, об'єднання підприємців - монополії (трести, синдикати та ін.) ставили своїм завданням в першу чергу підвищити ціни на товари всередині країни і за рахунок одержаного надприбутку мати змогу викинути товари по низьких цінах на зовнішні ринки і завоювати ці ринки (Іст. УРСР, І, 1953, 571); До Всеросійського товариства (синдикату) входили всі сахарозаводчики (Бурл., Напередодні, 1956, 163).
2. У період непу в СРСР - об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін.
3. У Франції та деяких інших країнах - назва професійних спілок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синдикат | синдикати |
Родовий | синдикату | синдикатів |
Давальний | синдикатові, синдикату | синдикатам |
Знахідний | синдикат | синдикати |
Орудний | синдикатом | синдикатами |
Місцевий | на/у синдикаті | на/у синдикатах |
Кличний | синдикате | синдикати |