синтоміцин
СИНТОМІЦИН, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 21); Одержання синтоміцину розв'язало проблему лікування черевного тифу, при якому раніш не було дійових засобів лікування (Наука.., 2, 1955, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синтоміцин | синтоміцини |
Родовий | синтоміцину | синтоміцинів |
Давальний | синтоміцинові, синтоміцину | синтоміцинам |
Знахідний | синтоміцин | синтоміцини |
Орудний | синтоміцином | синтоміцинами |
Місцевий | на/у синтоміцині | на/у синтоміцинах |
Кличний | синтоміцине | синтоміцини |