скаламбурити
СКАЛАМБУРИТИ, рю, риш. Док. до каламбурити. - Кажіть одразу, бо ми люди безгрішні. - А раз безгрішні, то хто ж з праведників гроші бере?..- скаламбурив винахідливий панок (Кол., Терен.., 1959, 91); - Далі острова Смаленого не була! - І смаленого вовка не бачила,- скаламбурив Кузьма Осадчий (Гончар, Тронка, 1963, 154).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаламбурю | скаламбуримо |
2 особа | скаламбуриш | скаламбурите |
3 особа | скаламбурить | скаламбурять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скаламбурив | скаламбурили |
Жіночий рід | скаламбурила | |
Середній рід | скаламбурило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скаламбурмо | |
2 особа | скаламбур | скаламбурте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скаламбуривши |