скарбонка
СКАРБОНКА, рідко СКАРБОНЬКА, и, ж. Зменш. до скарбона 1. Ксьондз, нема що казати, голосники мав добрі, гуцулія [гуцули] теж гула з охотою, хоч і невлад, а багачі кидали до скарбонки цілими левами (Хотк., II, 1966, 7); Довірливі люди валом валили на Маковея до кринички, і цілий день подзвонювали церковні скарбоньки, приймаючи мужицьке срібло і мідь (Стельмах, І, 1962, 256); Надумав [чоловік] швидко Скарбоньку справить просту, дерев'яну, І в неї класти дороге каміння (Фр., XI, 1952, 341).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скарбонка | скарбонки |
Родовий | скарбонки | скарбонок |
Давальний | скарбонці | скарбонкам |
Знахідний | скарбонку | скарбонки |
Орудний | скарбонкою | скарбонками |
Місцевий | на/у скарбонці | на/у скарбонках |
Кличний | скарбонко | скарбонки |