скаржливий
СКАРЖЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний завжди і на все скаржитися (у 1 знач.). Серце їх [солдатів], як і перше, клекотіло од гніву й ненависті до тих випещених, ситих і здорових хижаків, що, прикрившись мирною шкурою скаржливої й плаксивої обивательщини,.. гонили од життя зморених і знівечених (Вас., II, 1959, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скаржливий | скаржлива | скаржливе | скаржливі |
Родовий | скаржливого | скаржливої | скаржливого | скаржливих |
Давальний | скаржливому | скаржливій | скаржливому | скаржливим |
Знахідний | скаржливий, скаржливого | скаржливу | скаржливе | скаржливі, скаржливих |
Орудний | скаржливим | скаржливою | скаржливим | скаржливими |
Місцевий | на/у скаржливому, скаржливім | на/у скаржливій | на/у скаржливому, скаржливім | на/у скаржливих |