скитальник
СКИТАЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скитальник | скитальники |
Родовий | скитальника | скитальників |
Давальний | скитальникові, скитальнику | скитальникам |
Знахідний | скитальника | скитальників |
Орудний | скитальником | скитальниками |
Місцевий | на/у скитальнику, скитальникові | на/у скитальниках |
Кличний | скитальнику | скитальники |