скнарість
СКНАРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. скнарий. [Овчаренко:] Не буде таких потворних рис минулого, як ревнощі, заздрість, скнарість, зиск... При комунізмі не буде грошового обігу... (Корн., II, 1955, 323); Скнарість Григора як завгоспа була всезвісною [загальновідомою] не тільки в Троянівці, а й по навколишніх селах та хуторах (Тют., Вир, 1964, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скнарість | скнарості |
Родовий | скнарості, скнарости | скнаростей |
Давальний | скнарості | скнаростям |
Знахідний | скнарість | скнарості |
Орудний | скнарістю | скнаростями |
Місцевий | на/у скнарості | на/у скнаростях |
Кличний | скнаросте | скнарості |