сковирнути
СКОВИРНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (Панч, В дорозі, 1959, 76).
2. розм. Змусити впасти; повалити. - Розсерджуся - ведмедя сковирну (Донч., Шахта.., 1949, 81); // перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце і т. ін. - В Криму, брат, ще зосталось гадів на розвід. Денікіна, ч-чортяку, сковирнули, натомість Антанта Врангеля вже відгодовує (Гончар, II, 1959, 200).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сковирну | сковирнемо |
2 особа | сковирнеш | сковирнете |
3 особа | сковирне | сковирнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сковирнув | сковирнули |
Жіночий рід | сковирнула | |
Середній рід | сковирнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сковирнімо | |
2 особа | сковирни | сковирніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сковирнувши |