словоскладання
СЛОВОСКЛАДАННЯ, я, с., грам. Утворення складних слів способом з'єднання двох або кількох слів, основ чи коренів в одну лексичну одиницю. Словоскладання - дуже продуктивний спосіб творення якісних і відносних прикметників. Звичайно складні прикметники компонуються з двох твірних основ (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 215); Найпоширенішими способами формування мовних новотворів у наші дні є словоскладання і утворення лексичних словосполучень (Мовозн., XVI, 1961, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | словоскладання | словоскладання |
Родовий | словоскладання | словоскладань |
Давальний | словоскладанню | словоскладанням |
Знахідний | словоскладання | словоскладання |
Орудний | словоскладанням | словоскладаннями |
Місцевий | на/у словоскладанні | на/у словоскладаннях |
Кличний | словоскладання | словоскладання |