слоненя
СЛОНЕНЯ, яти, с. Маля слона. Я виїхав з дому, коли було ще темно, і благополучно минув половину шляху. Але тут дорогу мені заступила слониха, яка відпочивала із своїм слоненям (Веч. Київ, 19.XI 1969, 4); *У порівн. Доря став на порозі, сірий і незграбний у своїх довгих, аж до підлоги, гімназичних штанах, а батько дивився на його ноги, негнучкі й грубі, як в слоненяти (Коцюб., II, 1955, 367).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | слоненя | слоненята |
Родовий | слоненяти | слоненят |
Давальний | слоненяті | слоненятам |
Знахідний | слоненя | слоненят |
Орудний | слоненям | слоненятами |
Місцевий | на/у слоненяті | на/у слоненятах |
Кличний | слоненя | слоненята |