службист
СЛУЖБИСТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (Фр., VI, 1951, 170); - Ну, він не сухий службист, як я колись думав, він людина з живим серцем і зовсім не сердитий (Ткач, Моряки, 1948, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | службист | службисти |
Родовий | службиста | службистів |
Давальний | службистові, службисту | службистам |
Знахідний | службиста | службистів |
Орудний | службистом | службистами |
Місцевий | на/у службисті, службистові | на/у службистах |
Кличний | службисте | службисти |