сміховисько
СМІХОВИСЬКО, а, с. 1. Те саме, що сміховище. Чудовисько, сміховисько.. [мене] осмішило (Коломийки, 1969, 106); [Настя:] Сміховисько! ..Сестра у третіх за чиновником!.. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці..! (Кроп., II, 1958, 61).
2. Глум, наруга, посміх. - Не сівба - сміховисько.. Пляма на пляму лізе... - Не моя вина, тут Фокій бродив...- усміхається Роман (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 164).
На сміховисько [людям] - те саме, що На посміх [людям] (див. посміх). Батькове сімейне життя звелось на якесь сміховисько (Збірник про Кроп., 1955, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сміховисько | сміховиська |
Родовий | сміховиська | сміховиськ |
Давальний | сміховиськові, сміховиську | сміховиськам |
Знахідний | сміховисько | сміховиська |
Орудний | сміховиськом | сміховиськами |
Місцевий | на/у сміховиську | на/у сміховиськах |
Кличний | сміховисько | сміховиська |