сніжина
СНІЖИНА, и, ж. Велика сніжинка. В хатині було так тихо, що було чути, як знадвору легенькі здорові сніжини падали на шибки (Н.-Лев., VI, 1966, 348); До вікон ліпилися лапаті сніжини (Рад. Укр., 8.V 1968, 4); *У порівн. Христя запримітила, як від того [паничевого] погляду, наче сніжина від теплого духу, тала пані, ще краще усміхаючись (Мирний, III, 1954, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сніжина | сніжини |
Родовий | сніжини | сніжин |
Давальний | сніжині | сніжинам |
Знахідний | сніжину | сніжини |
Орудний | сніжиною | сніжинами |
Місцевий | на/у сніжині | на/у сніжинах |
Кличний | сніжино | сніжини |