совочок
СОВОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до совок. На лавах [у парку] сиділи мамки, няні.. з майбутніми громадянами на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Досв., Вибр., 1959, 369); Нелегка праця палеонтолога: спершу лопатою, а потім совочком, ножем і щіткою треба перебрати сотні тонн грунту (Знання.., 1, 1971, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | совочок | совочки |
Родовий | совочка | совочків |
Давальний | совочкові, совочку | совочкам |
Знахідний | совочок | совочки |
Орудний | совочком | совочками |
Місцевий | на/у совочку | на/у совочках |
Кличний | совочку | совочки |