сокира
СОКИРА, и, ж. Знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев'яний держак залізну лопать з гострим лезом з одного боку та обухом - з другого. По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт (Коцюб., І, 1955, 33); Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег (Стельмах, І, 1962, 452); Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах. А під лавою сокира - хай тільки поткнуться [нападники]! (Головко, II, 1957, 135); * У порівн. - Мовчи! - писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! (Вовчок, І, 1955, 136); - Совинський на дочці Польського оженився ... взяв плащувату циганку, з таким носом, як сокира... (Мирний, І, 1949, 249); Застряв [Янек] у юрбі, як сокира в деревині, і не міг ані рушити далі, ані повернутися до пана (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); // Такий предмет як старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї. Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі (Н.-Лев., VII, 1966, 136); Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири (Іст. СРСР, І, 1957, 13).
@ Вигострювати (вигострити) сокиру - те саме, що Нагострювати (нагострити) сокиру (див. нагострювати). А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру - Та й заходиться вже будить (Шевч., II, 1953, 288); Гострити сокиру див. гострити; Знаходити (знайти) сокиру під (за) лавою (лавкою), ірон. - знаходити річ, яку ніхто не губив, і там, де вона звичайно лежить. - Знайшли? - скептично глянув на дітей бакенщик. - Сокиру під лавкою! (Мокр., Острів.., 1961, 43); Класти під сокиру - вирубувати. Лежить він [ліс] на межі трьох сіл, і жодне з них не милує його: кладе під сокиру (Стельмах, II, 1962, 268); Ладен (ладна) хоч би й голову під сокиру покласти - уживається як присягання, запевнення в правдивості чого-небудь. - Що він прямує до однієї матеріальності, я за це ладен хоч би й голову під сокиру покласти. Я вчився з ним в гімназії й знаю його добре (Н.-Лев., V, 1966, 277); Нагострювати (нагострити) сокиру див. нагострювати; Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) сокиру див. піднімати; Підносити (піднести) сокиру див. підносити; Хоч сокиру вішай - про важке, задушливе повітря у приміщенні. - Прибирайте з столу свої люльки та недокурки. І вікно відчиніть. Диму ж, хоч сокиру вішай (Кучер, Голод, 1961, 458); - Мотринин Роман приходив.. Надимів за годину, хоч сокиру вішай (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 295).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сокира | сокири |
Родовий | сокири | сокир |
Давальний | сокирі | сокирам |
Знахідний | сокиру | сокири |
Орудний | сокирою | сокирами |
Місцевий | на/у сокирі | на/у сокирах |
Кличний | сокиро | сокири |