солдатня
СОЛДАТНЯ, і, ж., збірн., зневажл. Солдати. Маленьке сільце кишіло змерзлою, злою і нахабною солдатнею, що понабивалася в кожну хату так, що й повернутися було ніде (Коз., Гарячі руки, 1960, 186); Яків розказав, що ледве пробрався до мене - така сила солдатні на дорогах (Мур., Бук. повість, 1959, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | солдатня | солдатні |
Родовий | солдатні | солдатн |
Давальний | солдатні | солдатням |
Знахідний | солдатню | солдатні |
Орудний | солдатнею | солдатнями |
Місцевий | на/у солдатні | на/у солдатнях |
Кличний | солдатне | солдатні |