соло
СОЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] .. цього майстерного соло здається, що буря ентузіазму кидається всім у ноги, у руки (Фр., VI, 1951, 225).
2. присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців). Баритон заспівав соло жалібну пісню (Н.-Лев., III, 1956, 308); Петрик сьогодні аж у двох піснях співав соло (Збан., Малин. дзвін, 1958, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | соло | соло |
Родовий | соло | соло |
Давальний | соло | соло |
Знахідний | соло | соло |
Орудний | соло | соло |
Місцевий | на/у соло | на/у соло |
Кличний | соло | соло |