солодовня
СОЛОДОВНЯ, і, ж., спец. Те саме, що солодівня. У поміщицьких господарствах існували численні підприємства для переробки сільськогосподарської сировини - гуральні, броварні, солодовні, олійниці, сукновальні та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 348); В другому кінці двору стояла рублена солодовня (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | солодовня | солодовні |
Родовий | солодовні | солодовень |
Давальний | солодовні | солодовням |
Знахідний | солодовню | солодовні |
Орудний | солодовнею | солодовнями |
Місцевий | на/у солодовні | на/у солодовнях |
Кличний | солодовне | солодовні |
солодівня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | солодівня | солодівні |
Родовий | солодівні | солодівень, солодовня |
Давальний | солодівні | солодівням |
Знахідний | солодівню | солодівні |
Орудний | солодівнею | солодівнями |
Місцевий | на/у солодівні | на/у солодівнях |
Кличний | солодівне | солодівні |