соління
СОЛІННЯ, я, с. 1. Дія за знач. солити 1, 2. [Марфуша:] Матушка кажуть: «Коли б дощик пройшов, щоб.. після того вибрати, то саме б ловкі були огірки для соління» (Кроп., II, 1958, 335); До найпростіших способів переробки овочів належать квашення, соління та сушіння (Колг. енц., II, 1956, 252).
2. збірн. Засолені про запас харчові продукти. Лежать біля діжок із соліннями тверді та дзвінкі головки капусти (Гуц., З горіха.., 1967, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | соління | соління |
Родовий | соління | солінь |
Давальний | солінню | солінням |
Знахідний | соління | соління |
Орудний | солінням | соліннями |
Місцевий | на/у солінні | на/у соліннях |
Кличний | соління | соління |